Франсуа де Ларошфуко (1613-1680) французький письменник-мораліст, майстер психологічного аналізу та чудовий стиліст, залишив у спадокпутникам глибокі, які не втратили актуальності навіть через три із зайвим століття філософські роздуми про людських вад і добродійств. Лаконічний відточений язичок і чудова афортична форма перетворили його максіми на вершину публіцичної прози. Сам Ларошфуко писав "Мемуари" лише для кількох близьких друзів. Але одні з копій була без відома автора надрукована та викликала справжній скандал. "Мемуари" підводили підсумк часу, повного подій, надій ічає. А також завданням автора було осмислити свою особисту діяльність як слугу держави та довести фактами справедливість своїх поглядів.
У другій половині XVII століття у Франції найпоширенішим був жанр афоризмів або максим. У салонах, таких популярних у цей час, велося обговорення на теми цінностей, політики, філософії, навіть фізики, але понад усе — психології, аналіз рухів людського серця. "Максіми" Ларошфуко є не тільки пам'ятником сучасної йому філософії і етики, але й свідченням створюваної їхньої епохи та характерів того складу, до якого й належить автор.
Докладніше: http://bookitoria.com.ua/
Основні | |
---|---|
Виробник | Наука |
Тематика | Філософія |
Мова видання | Російська |
Вид палітурки | Твердий |
Кількість сторінок | 280 шт. |
Рік видання | 1971 |
Стан | Вживані |
- Ціна: 1 195 ₴