Ісе моногатарі. Б/у.

   1979 р., 288 с. Переплетення: твердий, зменшений формат. Букіністське видання (комісійне).

Переклад із японської, певна частина та примітки Н.І. Конрада. Видання підготувало СС. Санович. Переведення, категорія та примітки акад. Н.І. Конрад. Академія наук СРСР. Серія: Літературні пам'ятки (ЛП).

У редакційному передісловії зазначається незвичність справжнього видання. По-перше, це пам'ятник японської літератури — повість «Ісе моногатарі» Х століття, один із найбільш шанованих літературних пам'яток Давньої Японії. По-друге, один із пам'яток78ської та філологічної культури початкових років Радянської влади, що вийшов в 1923 році віртуозним творінням Н.І. Конрада, майбутнього академіка та творця теорії японської культури. Крім тексту «Ісе моноготарі» з довідниками та 378 Н.І. Конрада, у виданні публікується його ж переклад пам'ятника ХIII століття — Камо-но Тема «Записки з келії».

«Ісе моногатарі» (повість про Ісе) — збір новел. Сюжет ґрунтується на описі любовних пригод Куге — японського аристократа. Повіста складається зі 125 самостійних коротких відривів. Кожна новалка обов'язково містить п'ятистолітній танк. Авторство повісті надає японському поету, художнику й аристократу Арівара-но Наріхіра (825-880). Також вважається, що він є прообразом головного героя повісті. Вироблення датується X століттям (період Хейан). Ідея побудови повісті як зборів новев, присвячених одному героєві, згодом була використана іншими японськими авторами, серед них поетеса Мурасакі Сікібу в Повісті про Гендзі та Сайкаку в повісті «Ітайотоко» про любовні пригоди купця з Осаки.

Це запис того, що сталося у світі від повіки богів до наших днів. Монотарі показують життя з усіх боків, у всіх подробицях. Однак це не означає описувати все, як є насправді. Монофарі з'являються тоді, коли, подивившись і наслуившись поганого та гарного про справи людських, не можуть довше зберігати це у своєму серці. Тоді й народжується бажання розповісти про цеткам. Природно, про гарне в Моногатарі розповідають як про гарне, але й погане вражає автора не менше, і він починає розповідати про поганий, бо й погане, і гарне — все це справи нашого, а не іншого світу. Звісно, в Китаї пишуть інакше, і в нашій країні нині пишуть не так, як писали раніше. Пишуть про серйозні речі та про несерезьких, і це дає коко-кому основу називати Моногатарі пусту вигадкою. І в словах Будди є несправжні слова, що дає привід недалеким людям сумніватися в його навчанні. Мета справжніх і несправжніх слів — одна. Різниця між правдою й не істиною в навчанні Будди така сама, як між добром і злом у Моногатарі. Ніщо в навчанні Будди не позбавлене сенсу, і немає нічого непотрібного в Моногатарі.

В справжнє видання увійшли: /Від редакції. Предмова/Ісе моногатарі. Японська лірична повість початку X століття (перевод Н.І. Конрада)/Доповнення/Н.І. Конрад. Представляння до записок із келії/Камо-но Темей. Записки з келії (перевод Н.І. Конрада)/Примітання (схід. Н.І. Конрад. доповнення В.С. Сановича)/Н.І. Конрад. Про вироблення Темія/Застосунки/В'яч.Вс. Іванів. Н.І. Конрад як інтерпретатор тексту.