Кропоткін П.А. Хліб і воля. Сучасна наука танарня (б/у).

  1990г. 638 с. Тверда палітурка, звичайний формат.

Пропоноване видання знайомить читача з соціально-політичними та філософськими поглядами П.А. Кропотіна, який був унікальною і багато в чому символічною фігурою в російській історії рубежі століть. Бунтар, 450, прихильник примусової революції та вчений, що прагне до гармонійного синтезу біології, психології, науки, етики. Кропоткін Петро Олексеєво (27 листопада (9 грудня) 1842,жер — 8 лютого 1921, Дмітров, Дмитровський відвіз, Московська губеріння, РСФСР) — видатний вітчизняний філософ і політичний діяч, теоретик анарзму, історик, географ, літектор. Народився в Москві, у сім'ї генерал-майора. Виникав із давнього роду Рюриків. Після закінчення Пажевого корпусу (1862) був зроблений у офіцери. Кілька років слугував у Сибіру, брав участь в експедиціях у Східному Сибіру та Маньчжурії. 1867 пішов уставлу та вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. У 1868 обраний членом Російського географічного суспільства. У 1872пинилася в Бельгії та Швейцарії з представниками революційних організацій. У 1874 був ув'язнений і укладений у 33-головловську міцність. 1876 втік, покинув Росію й понад 40 років прожив в еміграції. Був одним з організаторів і теоретиків міжнародногонарствастського руху. У червні 1917 повернувся до Росії, де відмовляється увійти до складу Вчасного уряду. Підтримував відносини з представниками різних хімічних рухів, стикався з В.І. Леніним. Найбільший вчений-енциклопедист, автор робіт із найрізноманітніших галузей знань — географії, геології, біології, філософії, історії, літератури. Чималу частину його праці становлять теорія анархізму, політичного публіцику, революційна пропаганда. Його громадським ідеалом був анархійський (без державний)ладоризм, у якому революційним способом буде ліквідована приватна власність. Майбутнє товариство зображав як Вольна федеративна спілка самокерованих одиниць — Церкви, територій, міст і ін., над якими не тяжіє центральна влада і які будують свої взаємини на принципівольності та «безпочадання».