Ларошфуко Ф. Мемуари. Максими (б/у).

 1971 р., 280 с. Палітурка/плетіння: твердий, формат: збільшений.

Переклад із французької. Серія: Літературні пам'ятки. Академія Наук. Видання підготували А.С. Бобовіч, Е.Л. Лінецька, М.В. Розумовська, Н.Я. Рикова. Отв. ред. Б.Г. Реизов. Худ. М.І. Розулевич.

Франсуа де Ларошфуко (1613 — 1680) — французький письменник-мораліст, майстер психологічного аналізу та чудовий стиліст, залишив у спадок дорослими глибокі, які не втратили актуальності навіть через три із замого століття філософські роздуми про людських вад і добродійств. Лаконічний відточений язичок і чудова афортична форма перетворили його максіми на вершину публіцичної прози. Сам Ларошфуко писав `Мемуари лише для кількох близьких друзів. Але одні з копій була без відома автора надрукована та викликала справжній скандал. `Мемуари" підводили підсумк часу, повного подій, надій ічає. А також завданням автора було осмислити свою особисту діяльність як слугу держави та довести фактами справедливість своїх поглядів. У другій половині XVII століття у Франції найпоширенішим був жанр афоризмів або максим. У салонах, таких популярних у цей час, велося обговорення на теми цінностей, політики, філософії, навіть фізики, але понад усе — психології, аналізу рухів людського серця. `Максіми' Ларошфуко є не тільки пам'ятником сучасної йому філософії і етики, але й свідченням їхньої епохи та характерів того складу, до якого й належить автор.

Російською мовою `Мемуари' Франсуа де Ларошфуко, за винятком деяких відривів, з'являються вперше.

Тираж 50 000 екз.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/