Джуа М. Історія хімії (б/у).

  Є пошкодження одного аркуша (див. фотографії). 1975 р., 452 с. Переплетення: твердий, формат: збільшений.

Переклад з італійського доктора хім. наук Г.В. Бикова. Під редакцією заслуженого діяча науки та техніки професора С.А. Стопа.

У книзі стиснуто та струнко, з залученням безлічі найцікавіших прикладів та ілюстрацій викладена історія виникнення та розвитку хімії як науки з найдавніших часів до наших днів. Автор — великий італійський вчений — узагальнив величезний фактичний матеріал, проаналізував його та дав посилання на літературу. Російський переклад доповнений нотатками та бібліографією.

Порівнюючи з книгою Е. Мейера й багатьма іншими новішими монографіями за загальною історією хімії праця Джуа виділяється низкою істотних переваг. Насамперед треба зазначити періодізацію, що досить добре відбиває основні етапи розвитку хімії та позбавлену вад періодичності, засвоєний Г. Коппом і його стопами. Дуже цінним є те, що автор відібрав із величезного фактічного матеріалу все найбільш чимале та склав його в короткій і логічній стрункій формі. Треба особливо підкреслити, що книга написана переважно за першоджерелами, завдяки чому автор дає власну трактування деяких питань, що відрізняється від концепцій Коппа, Ладенбурга, Мейера, до наших днів некритично повторюваних багатьма закордонними Історичними фахівцями хімії.

Книга призначена для широкого кола читачів, і передусім для викладачів хімії та учнів середніх та вищих навчальних закладів.

Вміст: 1. Виникнення хімії та періодізація її історії. 2. Алхімічний період. 3. Період об'єднання. Ятрохимия. 4. Період об'єднання Пневматична хімія (хімія газів). 5. Період об'єднання Флогистика. 6. Лавуаття та хімія XVIII в. 7. Хімія в XIX ст. Період кількісних законів. Атомно-молекулярна теорія. 8. Розвиток органічної хімії. Теорія валентності. 9. Періодична класифікація елементів 10. Структурна теорія та стереохімія. 11. Парціальні валентності та новітня теорія валентності. 12. Підкорення речовини — хімічний синтез. 13. Хімічне садіння в новітній період. 14. Фізика оновлює хімію та забирає в неї атом.

З ілюстраціями, таблицями.

Про авторе. Мікеле Джуа (італ. Michele Giua, 1889-66) — італійський хімік, історик хімії, політичний. Народився на північному заході Сардинії в р. Кастельсардо. Закінчивши Римський університет у 1911, після чого працював у лабораторії Е.gramana в Берліні. Був асистентом Е. Патерно в Римі й Е. Молінарі в Мілані. З 1916 — приват-доцент, читає курси загальної хімії в Сассарі й органічної в Туринський політехнікумі. У фералі 1949 обраний екстраординарним професором прикладної органічної хімії Туринського університету, з 1952 — ординарний професор. 1932 змушений відмовитися від викладання через те, що не вступив у фатузську партію. Трапляв у русі Карло Росселлі «Справедливість і свобода», за антифашистську діяльність у цьому суспільстві в майні 1935 ув'язнений, у лютому 1936 суджений до 15 років ухвалення. Звільнений у 1943, у 1945 бере участь у штабах з денацифікації Турина. Деплутат Усередневого збору, лауреатор (1948- 1958), член Controly з вироблення конституції. Сстояв в соціалістичній партії Італії. З 1912 до 1966 випустив понад 100 експериментальних робіт із синтезу різноманітних органічних сполук, хімії вибухових речовин і полімерів. Вибуховими речовинами спеціалізувалася під час Першої світової війни. Автор 13 навчальних рук і спеціальних монграфій.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/