Луначарський А.А. Невидані матеріали (б/у).

   1970 р., 672 с. Переплетення: твердий, формат: збільшений.

У ЛН вперше публікуються багато віршів письменників і поетів, спогади про них, дослідницькі статті. Зазвичай, вперше публікувані тексти докладно коментуються. Видання добре ілюстроване (багато фотоматеріалів також публікуються вперше). До складу редакційної колегії в різний час входили відомі вчені, зокрема члени-корреспонденти АН СРСР.

Видатний діяч соціалістичної культури Анатолій Васильєвич Луначарський залишив велику та різноманітну літературну спадщину. У справжньому томі зібрані нові, невідомі до цього часу витягнуті з державних і особистих архівів тексти Лучарського. Тут представлені його літературні матеріали, що стосуються найрізноманітніших жанрів: статті, застереження до власних робіт і робіт інших авторів, рецензії, лекції, виступи, мовлення, інтерв'ю, письма. У них висвітлюються найважливіші питання політики партії та радянської держави в галузі мистецтва, чималі явища історії російської та закордонної літератури, театру, актуальні проблеми теорії та методиології мистецтва.

Безсумнівний інтерес представляють виступи на VII з'їзді працівників мистецтв і на зустрічі з бібліотекарями, лекції для аспірантів Пушкінського Будинку та слухачів Комуністичного університету ім. Свердлова, виступи на вечірі, присвяченому Достоєвському, і на ювілейному стилі Брюсова, промови про Шевченко, Верхарні, академі Сакуліні, статті про французького поета Жегана Ріктюса, про Гауптмана і Г. Манне, листи до Ролану, Южину, Фриче, Воррового та інших діячів літератури та мистецтва.

Великий розділ присвячений театру. У ньому представлений один зразок художньої творчості Луначарського — неопублікаований варіант фіналу Драбина «Олівер Кромвель». Ряд статей і листів характеризує діяльність найбільших театрів Радянської країни: Великого, Малого, худорлявого, Камерного, Театра імені Мейерхольда та ін.

Більшість друкованих тут матеріалів належить до післяонктябрьської епохи, але в томі знайшли місце та документи, що відбивають ранню літературну діяльність Лучарського, зокрема конспект реферату 1900 р. про творчість Ібсена (це перша за часом з наявних до нас робіт Луанчарського на літературні теми) і рання автобіографічна замітка 1907 р.

У разі надзвичайної різноманітності тематики та проблематики цих матеріалів, що відбивають виняткову широту інтересів їхнього автора як критика, вченого, літератора, всі вони об'єднуються головною, стрижневою темою всього життя й діяльності Лучарського — мистецтво і революція, революція та література.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/