Авдіїв В. Історія Стародавнього Сходу (б/у).

    1953 р., 758 с. Переплетення: твердий, формат: трохи збільшений.

Навчальний для історичних факультетів університетів і педагогічних інститутів. Зд. 2-е, перероб. і дод.

Історія стародавнього Сходу охоплює історичний розвиток найдавніших східних держав, які жили на великій території Північно-Східної Африки, Передньої, Південної та Східної Азії.) Вивчення історії численних народів, які створили ці держави та своєрідну давньосхідну культуру, дає нам можливість досліджувати одну з найважливіших проблем в історії людства — проблему розпаду родового ладу, виникнення на його руїнах і первісного розвитку найдавнішої рабодавньої держави.

Навчальник В. І. Авдієва за історією Стародавнього Сходу давно став класичним посібником у цій галузі всесвітньої історії і, попри минулі роки, залишається популярним і потрібним усіма, які цікавляться та вивчають історію давнього світу. За книгу автор отримав Сталінську премію першого ступеня за 1951 рік.

Перше видання шведського підручника вийшло у світ 1948 року. З огляду на необхідність підготувати друге видання автор підніс чимале й суттєве перероблення весь текст книги, зберігаючи незмінними основні її положення, що стосуються процесу виникнення та розвитку в деревосхідних країнах найдавнішого рабодавського суспільства та деспотичної держави, викладені ним вперше ще в 1933-193 рр.

Під час підготовки тексту другого видання автор чималому ступеню вчень рецензентів. Особливо важливим автором здавалося розширити розділи, присвячені історії Давньої Індії та Давньої Китаю. Ці розділи не тільки неабияк збільшені, але й сильно перероблені. Автор завжди був переконаний у тому, що історія давніх народів Індії та Китаю має велике всесвітньо-історічне значення, з багатьох боків не менше, ніж історія Єгипту, Греції та Риму. У своїх колишніх роботах автор намагався показати, що давні народи Індії та Китаю загалом пройшли той самий шлях розвитку від родового ладу до рабодавства, яким йшли й інші держави давньосхідного світу, хоча конкретні форми господарського та громадського ладу, держави та культури стародавньої Індії та стародавнього Китаю мали багато своєрідних рис. Автору здавалося важливим показати, що ці народи вже в глибокій давнину зробили великий і цінний внесок у скарбницю світової культури. Тепер, коли стали широко відомими результати останніх розкопок в Індії та в Китаї, коли зазнали глибшого й більш об'єктивного, ніж раніше, вивчення чудових витворів давньокласичної літератури цих народів, радянські фахівці, вчені в країнах народної демократії та прогресивні історики у всіх країнах земної кулі, безсумнівно, звернуть більшу увагу на серйозне вивчення давньої історії Індії та Китаю.

Особливе місце в другому виданні підручнику займають розділи, присвячені історії Урарту та Середньої Азії. Оскільки давня історія народів Закав'язь і Середньої Азії є частиною давньої історії нашої великої Батьківщини, автор неабияк розширив відповідні розділи «Історії стародавнього Сходу». Автору здавалося важливим показати, що давня історія народів Закавказя та Середньої Азії тісно пов'язана з історією стародавнього Сходу і в такий спосіб входить до рамки всесвітньої історії. Автор передбачав спочатку присвятити давній історії Середньої Азії особливу главу. Однак брак джерел, пам'яток фізичної культури й особливо написів ще не дає можливості історику досить повно схарактеризувати процес виникнення й розвитку рабовласницьського суспільства та держави на території Середньої Азії в епоху існування класичних деспотичнь Стародавнього Сходу. Але водночас найцікавіші пам'ятки, головно матеріальна культура, знайдені радянськими археологами в Середньій Азії, зокрема результати багаторічних розкопок професора С. П. Толстова в Хорезмі, дають змогу встановити безперечний факт існування давньої, високої та своєрідної культури на території Середньої Азії вже в глибокій давнину. Одночасно з цим автору представляється безперечним, що саме в Середньій Азії перебували деякі, до того ж найважливіші вогнища тієї культури, яка отримала свій розвиток в ахеменідському Ірані. Саме тому автор вирішив об'єднати в одному розділі історію стародавніх народів Середньої Азії та Ірану, поготів, що історія цих народів у давнину тісно перепліталася.

Вміст посібника: Введення. Глава I. Джерела та історичнаографія Даньоїgreder. Глава II. Найдавніші держави Месниць (Шумер і Аккад). Глава III. Стародавній Вавилон. Глава IV Вавилонська культура. Глава V. Джерела та історична версія Стародавнього Єгипту. Глава VI Виникнення Стародавньої єгипетської держави. Глава VII. Єгипетський період Стародавнього царства. Глава VIII. Єгипетський період Середнього подряпини. Голова IX. Єгипетський період Нового царства. Глава X. Культура Стародавнього Єгипту. Глава XI. Хітська держава. Главаувальника. Сірія та Фінікія. Глава XIII. Стародавня Палестина. Глава XIV. Ассирія. Глава XV. Урарту. Глава XVI. Ново-Вавілонське царство. Глава XVII. Єгипетський початок часу. Глава XVIII. Середня Азія та Іран у давнину. Глава XIX. Стародавня Індія. Глава XX. Стародавній Китай. Програми (Синхронізовані таблиці з історії стародавнього Сходу. Бібліографія. Покажчик). Ил. 216.

Про авторе. Авдієв Всеволод Ігрович (1898 — 1978) — радянський східник, егідтолог, директор Інституту східневоду АН СРСР, доктор історичних наук (1943), професор. У 1916 році він закінчив Королівську класичну гімназію No 7. В досконалості володілий німецькою, французькою та англійською мовами. Вивчили також латинь, давньогрецький, санскрит і стародавнягипетська. З 1916 до 1922 року навчався на історико-філологічних факультеті Московського університету, де вивчав ассиріологію, семитологію, індологію та класичну філологію. Його наукові провідники були відомі антиквади С. І. Соболівський, М. М. Покровський, В. К. Шийко та М. Н. Петерсон. З 1920 року В. І. Авдієв працював у Музеї-Інституті Класичного Сходу. 1924 року було призначено помічником хранителя Східного відділу Музею витончених мистецтв. З 1941 року Всеволод Ігрович висвітляв на кафедрі історії Стародавнього світу МГУ імені М. В. Ломоносова, а в 1951 році став керівником цієї кафедрої.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/