Білий А.бек (б/у).

  1981 р., 692 с. Переплетення: твердий, формат: трохи збільшений.

Андрій Білий (справжнє ім'я Борис Ніколаєвич Бугаїв; 14 (26) жовтня 1880 рік,ливання — 8 січня 1934, там само) — російський письменник-містик, поет, критик, мемуарист, текстид; один із провідних діячів російського символізму та модернізму загалом.

Перед вами — другий роман Андрія Білого. Перша частина книги була написана їм усього за кілька тижнів у 1912-1913 роках унаслідок «наїття», випробуваного під час сходження на піраміду Хеопса. Роман широко визнаний як вершини прози російського символізму та модернізму загалом; В. В. Набоков ставити його поруч із «Улісом» Джойса. 1922 року автор переглянув книгу, скоротив текст приблизно на третину. Фабула роману ґрунтується на автобіографічних мотивах (захоплення любов'ю Дмитрієвий Блок, конфлікт із Блоком, червоне доміно). Обсипані численні літературні тексти — від «Бесів» Достоєвського до «Маски Червоної смерті» Едгара По. Препарат продовжує описи міста в Гоголя і Достоєвського; як ключовий персонаж вводиться те, що сходить вночі зі свого п'єдесталу Мідний вершник. Ідеологічну основу становлять навчання «східників» (Еспер Ухтомський, Володимир Соловой), які бачили в Росії природне продовження монгольського степу. Подібно до того, як у «Срібному блакитному» зображений Схід без Заходу, у «Петербурзі» Білий, за власним визнанням, прагнув показати приречений на загибель острівець західного раціоналізму на Сході (у Росії). Царська імперія прекрасна красою того, хто вмирає, звідси — розсіяні за романом апокаліпсичні мотиви: передчуття війни, переселень народів, революції. В одній із статей Білий назвав всесвіт свого роману «ілюзорним світом Google». До ілюстрацій того, що відбувається, періодично привертає увагу читача та сам вапна. Думки не належать персонажам, а вселяються їм ззовні або «нищуються».

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/