Глінський Б. Царські діти та їхні наставники (б/у).

Переплетено: твердий, формат: збільшений.

Репринтне відтворення видання 1912 року. З тридцятьма одними портретами та дев'ятьма ілюстраціями.

Історичні почерки для юнацтва. Видання друге, з портретами, знімками та іншими ілюстраціями. М.-СПб. Вольф. [1912]г.

Книга, пропонована читачеві — незвичайна книга. Незвичайний її задум, незвично — виконання. У неї не один, а цілих два ряди героїв, які діють. У першому ряду розташовуються один за іншим керівниками Держави Російського, починаючи від Петра Великого, закінчуючи онуком його правнука Олександром II,царем Звільником. У другому — їхні наставники, ряд яких відкриває підячий человбітний наказ Микита 534ич Зотів, а завершує великий російський поет В.А. Жуковський.

Книга має на увазі легке історичне читання нашої юності, що є ще на шкільній лаві в середньо-засобних закладах, як посібник до тих курсів вітчизняної історії, які в цих закладах проходяться. Життя кожного з осіб, якому присвячений почерк або розділ, простежується в її головних межах від моменту народження до повноліття, щоб показати, під впливом яких впливів — батьківського дому, класної кімнати та навколишнього побутового оточення — склалися характер, нахили та розумовий кругозір цих осіб. Насіння, закладено в дитячу душу, дає з часом і відповідний плід. Про якості та вади цього плоду чималою мірою і можна судити за його насінням. Нехай же справжні почерки, присвячені царським дітям, і дадуть цей ключ до розуміння подальших сторінок із життя цих дітей, коли вони, ставши дорослими, прийняли на себе перед країною відповідальні завдання і турботи.

У кожному почеркі висвітлено життя того чи іншого майбутнього держударя з дитинства та до повноліття, що дає змогу простежити вплив батьківського дому, наставника, довкілля на формування індивідуальних якостей державного діяча. У певній мірі у цих акцентах позначилися погляди Глінського як історика — він вважав себе ідейним хватом, прихильником землсько-народного самостовірства, критикував крайні прояви влади та революційний рух одночасно. Б. Глінський навмисно виділяє моральні та сексуальні уроки в кожному з нарисів, підкреслює те, що було важливо для гармонійного розвитку будь-якої гідної особистості, а не лише монарха. Книга цікава і з того погляду, що на документальній основі в ній показані сімейні традиції в різних поколіннях дому Романових, відносини між членами правної династії, їх погляди на виховання дітей. Нариси дають змогу досить докладно ознайомитися з рівнем освіти, яке отримували діти в царській родині, умісту навчального та навчального процесу, коло читання й індивідуальними захопленням. Один із найбільш просторівних і цікавих почерків присвячений В.А. Жуковському та цесаревичу Олександру — тут автор багато уваги приділяє і самому Миколаю I, який, без перебільшення, постає як надзвичайно уважний, мудрий батько, який прагнув виховати зі свого сина справжнього лицаря. Використовуючи вірогідний історичний матеріал, Б. Глінський освітлює маловідомі епізоди з сімейно-рідного життя людського двору: Великих Княжен, царствених братів і сестер тощо. Автор цитувала витримки з зворушливих листів царички Прасков'ї Федоровни до дівчаток, або Петра I до матері, Наталії Кириловні Наршкіної, й інші оригінальні джерела.

Видання вийшло в провідному універсальному видавництві XIX століття, у друкарня й книгопродавця Маврикія Осіповича Вольфа (1825-1883), «первого російського книжкового мільйонера». Видавством Вольфа випускалися дитячі книги в подарунковому виконанні (як це було заведено в закордонній видатській практиці), навчальні та подарункові книги, видання з філософії, історії та психології, художню літературу, журнали. 

Малюнок на палітурці книги роботи відомого художника Н.С. Самокиша.

Про авторе. Автор книги - письменник, публіцист, видавач літературних журналів та громадський діяч Борис Борис Боросвіч Глінський (1860-1917). кінив історико-філологічних факультетів Санкт-Петербурзького університету. Починаючи з 1887 року працював переважно в «Істоличному Вестнікі», де помістив безліч статей історико-бубліцистичного характеру. Був редактором-видавцем журналів: «Северний очолювач», «Істотичний очисник» і «Руская будучість». Автор багатьох публікацій з історії Росії, судової ораторської майстерності, літератури. У роки Першої світової війни входить до російської продуктивної організації «Самодійна Росія» і «Общество російської державної мапи». Був випробуваним російськимцином прогресивного напряму (націонал-прогресистом), прихильником конституціоналізму. Уріс 1917 року Глінський підтримали Корніловський виступ, унаслідок чого був ув'язаний за твердженням у контррееволюції.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/

М., Наука, 1982 р., 592 с. Переплетення: твердий, формат: збільшений.

Репринтне відтворення видання 1912 року. З тридцятьма одними портретами та дев'ятьма ілюстраціями.

Історичні почерки для юнацтва. Видання друге, з портретами, знімками та іншими ілюстраціями. М.-СПб. Вольф. [1912]г.

Книга, пропонована читачеві — незвичайна книга. Незвичайний її задум, незвично — виконання. У неї не один, а цілих два ряди героїв, які діють. У першому ряду розташовуються один за іншим керівниками Держави Російського, починаючи від Петра Великого, закінчуючи онуком його правнука Олександром II,царем Звільником. У другому — їхні наставники, ряд яких відкриває підячий человбітний наказ Микита 534ич Зотів, а завершує великий російський поет В.А. Жуковський.

Книга має на увазі легке історичне читання нашої юності, що є ще на шкільній лаві в середньо-засобних закладах, як посібник до тих курсів вітчизняної історії, які в цих закладах проходяться. Життя кожного з осіб, якому присвячений почерк або розділ, простежується в її головних межах від моменту народження до повноліття, щоб показати, під впливом яких впливів — батьківського дому, класної кімнати та навколишнього побутового оточення — склалися характер, нахили та розумовий кругозір цих осіб. Насіння, закладено в дитячу душу, дає з часом і відповідний плід. Про якості та вади цього плоду чималою мірою і можна судити за його насінням. Нехай же справжні почерки, присвячені царським дітям, і дадуть цей ключ до розуміння подальших сторінок із життя цих дітей, коли вони, ставши дорослими, прийняли на себе перед країною відповідальні завдання і турботи.

У кожному почеркі висвітлено життя того чи іншого майбутнього держударя з дитинства та до повноліття, що дає змогу простежити вплив батьківського дому, наставника, довкілля на формування індивідуальних якостей державного діяча. У певній мірі у цих акцентах позначилися погляди Глінського як історика — він вважав себе ідейним хватом, прихильником землсько-народного самостовірства, критикував крайні прояви влади та революційний рух одночасно. Б. Глінський навмисно виділяє моральні та сексуальні уроки в кожному з нарисів, підкреслює те, що було важливо для гармонійного розвитку будь-якої гідної особистості, а не лише монарха. Книга цікава і з того погляду, що на документальній основі в ній показані сімейні традиції в різних поколіннях дому Романових, відносини між членами правної династії, їх погляди на виховання дітей. Нариси дають змогу досить докладно ознайомитися з рівнем освіти, яке отримували діти в царській родині, умісту навчального та навчального процесу, коло читання й індивідуальними захопленням. Один із найбільш просторівних і цікавих почерків присвячений В.А. Жуковському та цесаревичу Олександру — тут автор багато уваги приділяє і самому Миколаю I, який, без перебільшення, постає як надзвичайно уважний, мудрий батько, який прагнув виховати зі свого сина справжнього лицаря. Використовуючи вірогідний історичний матеріал, Б. Глінський освітлює маловідомі епізоди з сімейно-рідного життя людського двору: Великих Княжен, царствених братів і сестер тощо. Автор цитувала витримки з зворушливих листів царички Прасков'ї Федоровни до дівчаток, або Петра I до матері, Наталії Кириловні Наршкіної, й інші оригінальні джерела.

Видання вийшло в провідному універсальному видавництві XIX століття, у друкарня й книгопродавця Маврикія Осіповича Вольфа (1825-1883), «первого російського книжкового мільйонера». Видавством Вольфа випускалися дитячі книги в подарунковому виконанні (як це було заведено в закордонній видатській практиці), навчальні та подарункові книги, видання з філософії, історії та психології, художню літературу, журнали. 

Малюнок на палітурці книги роботи відомого художника Н.С. Самокиша.

Про авторе. Автор книги - письменник, публіцист, видавач літературних журналів та громадський діяч Борис Борис Боросвіч Глінський (1860-1917). кінив історико-філологічних факультетів Санкт-Петербурзького університету. Починаючи з 1887 року працював переважно в «Істоличному Вестнікі», де помістив безліч статей історико-бубліцистичного характеру. Був редактором-видавцем журналів: «Северний очолювач», «Істотичний очисник» і «Руская будучість». Автор багатьох публікацій з історії Росії, судової ораторської майстерності, літератури. У роки Першої світової війни входить до російської продуктивної організації «Самодійна Росія» і «Общество російської державної мапи». Був випробуваним російськимцином прогресивного напряму (націонал-прогресистом), прихильником конституціоналізму. Уріс 1917 року Глінський підтримали Корніловський виступ, унаслідок чого був ув'язаний за твердженням у контррееволюції.