Плутарх. Застібні бесіди (б/у).

   1990 р., 592 с. Переплетення: твердий, формат: збільшений.

Плутарх — давньогрецький письменник-мораліст, історик і громадський діяч. Використовувалася велика популярність і зайняв провідне місце в колі друзів і учнів, які утворили невелику академію, яка проіснувала ще майже сто років після його смерті. Написав багато книжок з філософії, історії, природність, але час нещадиво більшість із них. Плутарх отримав всесвітню популярність завдяки своїм «Порівнювальним життєвиворіт» - біографіям видатних історичних діячів Греції та Риму від міфічних часів і майже до свого часу (приблизно п'ятдесяти біографій). А його філософські твори та твори за різними галузях науки об'єднані під загальним серія «моралії».

Живу і яскраву мову оповідання й сучасність багатьох вапняних проблем роблять твори Плутарха — найцінніші пам'ятки античної культури — потрібними й сьогодні.

До уваги читача пропонується збірник творів Плутарха, у 9 книгах (95 бесідах), що традиційно вмикається в його «Моралії». Застібні бесіди являють собою збори речей, які звучать в різний час учасниками застілля під час дружніх зустрічей у Римі та Греції. Матеріал був згрупований у довільному порядку, без дотримання хронологічної послідовності. У дев'яносту п'яти бесідах обговорюються найрізноманітніші питання: про зручність їжі, про утримання народу від свинини, про те, що було раніше, курка або яйце, про кількість муз, про різновиди танців тощо. Ці діалоги пересипані рясними цитатами з античної літератури. «З. бесіди» стали особливою формою філософського діалогу, у якій діалогова форма є вираженням живої дійсності, а не художньою фіксацією. Це єдина у своєму роді та переконлива з художнього погляду характеристика інтелектуальних інтересів просвітленого шару в Римській імперії I — II століть н.е.

Видання доповнене розгорнутим науковим апаратом.

Плутарх неодноразово вирушав із технічними завданнями до Риму, де зав'язав дружні стосунки з багатьма державними діячами, серед яких був друг імператора Траяна консульт Квінт Сосій Сенекіон, йому Плутарх присвятив «Порівнянний Жіночі оповідання і «Застовні бесіди». Близькість до впливових кіл імперії та щораз більша літературна популярність принесли Плутарху нові почесні посади: за Траянів (98-117) він став проконсулом, за Олександра (117-138) — прокуратором провінції Ахайя. Збережений напис епохи Олександра свідчить про те, що імператор подарував Плутарху римським громадянством, прирахувавши його до роду Месіїв.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/