Достоєвський Ф. Преступ і покарання (б/у).

  1998 р., 592 с. Переплетення: твердий, формат: звичайний.

Пропонований роман Ф.М. Достоєвського — одне з найвідоміших, найціональніших і найглибших творів письменника. Текст цієї драми був вперше опублікований у журнальному варіанті 1866 року, а рік потому вийшов окремою книгою. Цікаво, що роман відразу привернув до себе увагу не тільки всій російській публіки, що читається, а й закордонних кристалістів, які захоплювалися найтоншим аналізом психології злочинця, описаної в цьому творі.

Це і глибокий філософський роман, і тонка психологічна драма, і захопливий детектив, і велична картина похмурого міста, у надрах якого герої грішать і шукаютьтопія, жертвують собою ірікаються від себе заради ближніх і знаходять заспокоєння в Покірі, покояви, мотузки... Головним предметом дослідження письменника стає процес перетворення добропорядного, розумного та доброго хлопця на вбивцю, а також те, як розпалений злочин Розкольників може засмажити свою вину.

Роман розповідає про один наступ. Подвійне вбивство, досконале багатим студентом через гроші. Важко знайти фабулу простіше, але інтелектуальне та душевне шоку, яке виробляє роман, — надовго. У чому тут загадка? Крім простої та очевидної відповіді — у геніальності Достоєвського — можливо, є як мінімум ще один: "прокляті" питання не мають простих і позитивних відповідей. Схильність, власні муки та біль близьких завжди ставили та ставитимуть людину перед вибором: чи має я право порушити будь-який естетичний закон, щоб потім стати рятувальником покривних і заспокійливиком слабких; чи має я спершу полюбити себе, а тільки потім, ставши сильним, Любити ближнього свого? Це вічні питання. Автор не обвищує своїх героїв — Розкольника, Сонечку та інших; він разом із ними робить нестерпний шлях від задуму до вступу та шукає дорогу доневагу, проявляючи свій погляд на природу людини та її призначення.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/