Махабхарата. Філософські тексти. Вип. VIII (б/у).

   1982 р., 204 с. Переплетення: твердий, формат: звичайний.

Книга про супутнє: (Кн. 10, гл. 1-18); Книга о женах: (Кн. 11, гл. 1-27)

Пер. із санкр., примітки, штовхувальний словник академіка АН ТССР Б.Л. Смирнова.

«Махабхарату» — грандіозний епос давньої Індії, що склав майже 2500 років тому. Одне з найбільших літературних творів у світі, «Махабхарату» є складним, але органічним комплексом епічних повістей, новелл, байок, легенд, ліро-дидактичних діалогів, дидактичних міркуваньаторського, політичного, правового характеру, космогенічних міфів, генеалогій, гімнів, сліз, об'єднаних за типовими для великих форм індійської літератури принципом обрамлення, складається з серії книг (парв) і містить понад 75 000 двостил (шлок), що в кілька разів довша «Іліади» й «Одісеї» взятих разом. «Махабхарату» — джерело багатьох сюжетів і образів, які отримали розвиток у літературі народів Південної та Південно-Східної Азії. В індійській традиції вважається «п'ятою віддою». Одне з небагатьох творів світової літератури, яке саме про себе стверджує, що в ньому є все на світі.

Фабула эпоса — трагічна боротьба двох споріднених династії Пандавів і Кауравів. На цій сюжетній основі нанизено величезну кількість самостійних текстів, що містять багатющу інформацію про філософію, культуру, економіку, громадську політичну струмінь, воєнну справу та інші аспекти життя стародавньої Індії. Багато текстив Махабхарати мають високі художні переваги та належать до найкращих епічних витворів людства.

Восьмим випуском Академія наук ТССР завершує видання версій давньої індійського епоса «Махабхарату», вироблених академіком АН ТСССР Б.Л. Смирновим. Його переклад «Махабхарати» вважається найбільш компетентним серед людей, які вивчають Веди та Ведичні писання.

Попередні сім випусків «Махабхарати» у перекладі російською мовою із санскриту (язик стародавньої Індії), видані з 1955 по 1963 р., стали бібліографічною рідкістю. Кожна з книг випуску була забезпечена введенням, докладними коментарями, штовховим словниковим органом іявляючи собою закінчену монографію самостійної наукової та художньої цінності.

До цього видання увійшли дві книги «Махабхарати».

У «Книгу про похід на сплячих» (кн. X) описано зворотний нічний напад уцілілих у битві Кауравів на переможців Пандавів. За передпокою Б.Л. Смирнова, вміст книги є відголом історії давньої боротьби брамінів і кшатріїв, шилізму та вишнуізму. Червоною ниткою через X книгу проходять ідеї про непримиренність обмінювальної агресії, ідеї осуду, як сказали б тепер, реваншізму, кримінальних методів ведення війни та застосування свого роду «збройва масового ураження». У цьому плані «Махабхарату» напрочуд перегукується зі сучасністю: під час читання описів вогняних «божестяних стріл», що сліпить всеслизаюче полум'я «дівної зброї», що вислизає все живе та вражає механізм спадковості (головки XIII-XV), мимоволі спадає на думку аналогії з ракетно-ядерною зброєю сучасності. Такі ж паралелі, за свідченням Р. Юнга, проводили фізики Ейнштейн і Оппенгеймер, знайомі з «Махабхаратою» (см. Роберт Юнг «Яскраво тисячі солц»).

У «Книгу про жінок» (кн. XI) незвичайно образно, з великою емоційною силою описано запал родичів Кауравів і Пандавів, які потрапили в битвах, примирення пологів іканських героїв.

Восьмий випуск, що веде серію68 Махабхарати», виготовлених Б.Л. Помировим і виданих АН ТССР, представляє собою працю великого наукового, художнього та громадсько-політичного значення.

Докладніше: http://bookitoria.com.ua/